KOLA, KALUSH Упіймай моє серце

Скільки вже разів Згадала тебе За один цей день? Так як ти ніхто не вмів Та шпальти пишуть вже Що наш дедлайн – це квітень Твій голос гуркотів В моїй голові Мелодії весни Не вистачало слів Як цілував тоді Наче уві сні мене Упіймай моє серце, що з тіла вистрибує Мою руку, що в ворога цілиться Коли холод душу навідав Все добре, я в шапці і тепло оділася Моє серце, що з тіла вистрибує Мою руку, що в ворога цілиться І коли холод душу навідав Все добре, я в шапці і тепло оділася Я знаю колись, ніби поле зеленіше було Може, бо ми цінили, що мали І літа вже не так і рахували «Часу нема» фрази не знали А тоже колись про теперішнє мріяли Навіть коли життя шепче в юні уста Так важливо жити, відчувати справжній час Упіймай моє серце, що з тіла вистрибує Мою руку, що в ворога цілиться Коли холод душу навідав Все добре, я в шапці і тепло оділася Моє серце, що з тіла вистрибує Мою руку, що в ворога цілиться І коли холод душу навідав Все добре, я в шапці і тепло оділася Дім Там, де ти Лиш говори мені, ти говори Про нас, лиш не мовчи Упіймай моє серце, що з тіла вистрибує Мою руку, що в ворога цілиться Коли холод душу навідав Все добре, я в шапці і тепло оділася Моє серце, що з тіла вистрибує Мою руку, що в ворога цілиться І коли холод душу навідав Все добре, я в шапці і тепло оділася