Злата Огневич Світло

Темно, так темно Здається що в цих стінах я залишилась одна Тихо і нестерпно Я затумую подих, щоб надію не злякати Бо так треба Щоб не пірнути у зневіру кажуть до кінця Триматися треба Поки б’ється серце аііі Крізь тріщини і злами Крізь згини і уламки Розсипе світло тьму Зруйновані храми І страху тумани В мить розійдуться як Світло нагадає нам що буде завтра Світло нагадає, вилікує рани Світло нагадає, що з нами Буде правда Світло горітиме Моє світло палатиме Світло не зникне Світло не тлінне Воно буде де правда Як справжня розрада І горе позаду І знаю, як впаду Воно світить, не зрадить Мене у темну мить Крізь тріщини і злами Крізь згини і уламки Розсипе світло тьму Зруйновані храми І страху тумани В мить розійдуться як Світло нагадає нам що буде завтра Світло нагадає, вилікує рани Світло нагадає, що з нами Буде правда