DOROFEEVA люди як кораблі

Ти не мій брат я не сестра твоя Ніколи не розказуй мені Хто і в чому є винен на нашій землі Люди як кораблі Кожен пливе поки хвиля несе І поки глибока вода-а Глибока і темна до самого дна До самого-самого дна На глибині зустрічаються всі Так ніби в морі місця нема-а І труться бортами аж стогне земля Від зависті, підлості й зла Хтось не доплив бо йому помогли Набрати повні трюми води-а Бо стати героями тої війни Дуже стати хотіли вони А до берега тихо хвилі несуть Поранені душі живих кораблів А від берега знову в море ідуть Ті хто вірив і правду знати хотів Наш океан знає більше, ніж ми Секрети всі у нього на дні-а А ми ходим зверху великі й малі Люди як кораблі А до берега тихо хвилі несуть Поранені душі живих кораблів А від берега знову в море ідуть Ті хто вірив і правду знати хотів А до берега тихо хвилі несуть Поранені душі живих А від берега знову в море ідуть Ті хто вірив і правду знати хотів