MELOVIN, Lama Мені так треба Вітрила!

Коли від всіх тікаю Турботи забуваю Навколо очі самоти Тобі я прошепочу Що знов відчути хочу Як разом із тобою ми Ті два дні, як цілий рік Лиш вино і море втіх Десь не вдома я прокинувся Знов згадав я, що ти є Дощ пройшов, і я знайшов тебе Ти – мої вітрила, музика моя Невагомі крила підіймають в небо Дві частини серця – разом ти і я І мене не буде, і нема без тебе! Без тебе нема Не знаю, але вірю Душа плекає мрію Що шлях до тебе приведе Земля летить все швидше За мить твоє обличчя Мій погляд в натовпі знайде Я тебе намалював Ніби все про тебе знав І наперед всі кроки відгадав Поклав перед воротами Закритими, я тебе поклав Ти – мої вітрила, музика моя Невагомі крила підіймають в небо Дві частини серця – разом ти і я І мене не буде, і нема без тебе! Без тебе нема І мене не буде І мене не буде І мене не буде І нема без тебе І нема без тебе І нема без тебе І мене не буде І мене не буде І мене не буде І нема без тебе Мені так треба, так треба Бути там, де зараз ти Чи сісти в поїзд зникнути Від тебе – так треба! Те почуття росте й росте Для чого я знайшла тебе? Для чого я знайшов тебе?