MONATIK Батькам

Ніколи не думали й не гадали ми Що станемо дорослими, як наші батьки Їм завдячую всім, що у мене є Мої сни, мої мрії, моє майбутнє Сотні згадок від сотні пісень Новий ранок і я вірю у наступний день Зриваючи з дороги бур'яни такі Всміхаються нам і пишаються нами наші батьки Вони перечитали нам казки, усі казки Вони переспівали нам пісні, усі пісні Вони подарували нам любов до весни Вони завжди там, де ми І якби не ви – не було б цього у мене Життєві декорації, життєві сцени Проблеми, на яких вчусь, які вчите подолати Я хочу жити, я не хочу мовчати Мої слова, мої очі, моя любов За мої сльози, моря шум, вам завдячую знов Нас є мільярди людей на Землі І завдяки Вам ми залишаємось малі Вони перечитали нам казки, усі казки Вони переспівали нам пісні, усі пісні Вони подарували нам любов до весни Вони завжди там, де ми Вони перечитали нам казки, усі казки Вони переспівали нам пісні, усі пісні Вони подарували нам любов до весни Вони завжди там, де ми І там де наші думки Наші думки Там де наші думки Наші думки Всміхаються нам, пишаються нами наші батьки