Klavdia Petrivna, OSTY Жовті квіти

Ти сидиш сумна Бо від мене пішла Наче ніч без зір Тиха й без тепла Як погасла іскра Така не проста Ти розбила мене І мовчить весна І мовчить весна Та, що нам біль принесла Я складався зі скла І розбився в асфальт І мовчить весна Краще б тебе я не знав Порвалась серця струна То була фальшива гра Жовті квіти розлуки Березневі наші муки Що робили наші губи Знає один Бог І розбіглись, наче мушки Ми тепер не подружки Два озера глибокі Але дуже одинокі Ти шукав мене між дощами й вогнем І твій слід розчинився у імлі Та залишився біль, що пече день за днем І любов, як тінь, зникне на землі Зникне на землі Я в тумані і на дні Довкола квола тишина Я мовчу, як весна Зникну на землі Як під водою кораблі Все розтануло у мить Моя вірність тихо спить Жовті квіти розлуки Березневі наші муки Що робили наші губи Знає один Бог І розбіглись, наче мушки Ми тепер не подружки Два озера глибокі Але дуже одинокі Жовті квіти розлуки Березневі наші муки Що робили наші губи Знає один Бог І розбіглись, наче мушки Ми тепер не подружки Два озера глибокі Але дуже одинокі