Klavdia Petrivna Монашки

А я в монашки сміливо так піду Набридло все казав, що хочеш вже сім'ю І я не вірю вже словам твоїм, я не вірю і не буду Просто далі в дорогу сама У залі мовчання і старі портрети Кришталі і багато вина Все пішло не за моїм сюжетом В метушні танцюю одна Написала у серці тебе олівцем Щоб легко було стерти Любов засинає день за днем Я боюсь живою померти А я в монашки сміливо так піду Набридло все казав, що хочеш вже сім'ю І я не вірю вже словам твоїм, я не вірю і не буду Просто далі в дорогу сама Сльози, як дощ для моїх внутрішніх квітів Кінець – то не смерть, а старт Оголила душу, тепер би вдіти Зник мій потяг і стих азарт А я в монашки сміливо так піду Набридло все казав, що хочеш вже сім'ю І я не вірю вже словам твоїм, я не вірю і не буду Просто далі в дорогу сама Сховатися б з сестрами десь далеко Відніс би вітер, як лелеку Я закопала сумнів, заховала страх Лишусь відлунням на твоїх вустах Зів'яли ромашки в моєму саду Піду я в монашки себе знайду А я в монашки сміливо так піду Набридло все казав, що хочеш вже сім'ю І я не вірю вже словам твоїм, я не вірю і не буду Просто далі в дорогу сама