Злата Огневич Троянда

Першу троянду подарувала Щоб зрозуміти як віддавати Майже одразу вона зів'яла Раннє кохання так складно втримати Другу троянду я загубила У мріях рожевих, де саме й коли Необережно вона упала Лиш слід на землі Сонце кохання В промінні надій Останню троянду Залишу тобі Сонце кохання В промінні надій Останню троянду Залишу тобі Твоя, твоя, троя, троянда Твоя, твоя! Лиш твоя Твоя, твоя, троя, троянда Твоя, твоя! Лиш твоя Вона знову одна, у зеленім саду Віддала троянду ту, вже не знайду Як так могла взагалі полюбити? І стати у ряд сотен зірваних квітів? В той вечір був зі мною А ніч вже пройшла Кохання квітка розцвіла На троянді з'явилися з часом шипи Щоб боляче, щоб боляче ніхто не зробив Більше ніхто Сонце кохання В промінні надій Останню троянду Залишу тобі Сонце кохання В промінні надій Останню троянду Залишу тобі Твоя, твоя, троя, троянда Твоя, твоя! Лиш твоя Твоя, твоя, троя, троянда Твоя, твоя! Лиш твоя