Злата Огневич На нашому поверсі

А на нашому поверсі чути тільки про кохання в голосі До щастя берем таксі – і всі екси повтікали бігом усі На нашому поверсі знову ми закохаємось по весні На нашому поверсі грають наші найкращі пісні Ми берегли і тендітно цінили ми Щастя тримали в руках так міцно Стали слова ніжними, милими І в обіймах нам не тісно Іноді здається, що кохання – вічне Швидко догорає, як від вітру свічка І ті, хто вчора ще були удвох Сьогодні один одному – ніхто А на нашому поверсі чути тільки про кохання в голосі До щастя берем таксі – і всі екси повтікали бігом усі На нашому поверсі знову ми закохаємось по весні На нашому поверсі грають наші найкращі пісні Від почуттів здавались пустими нам Вулиці і проспекти міста Тільки любов, ніби таки жила Давно у наших вікнах Іноді здається, що кохання – вічне Швидко догорає, як від вітру свічка І ті, хто вчора ще були удвох Сьогодні один одному – ніхто А на нашому поверсі чути тільки про кохання в голосі До щастя берем таксі – і всі екси повтікали бігом усі На нашому поверсі знову ми закохаємось по весні На нашому поверсі грають наші найкращі пісні