Жадан і собаки Діти

Ті, що повернуться і ті, що прийдуть Кого згадають, кого тут приймуть Кому віддячили, кого не забули Хто носить, як шрами, ламане минуле Всі, хто набув, і всі, хто втратив Всі, хто питав у тебе поради Всі, хто просив у тебе пробачення Всі мають значення! Всі мають значення! З ночі лишається небо темне Йде війна, виростають діти! І любиш їх, тому що крім тебе Їх тут ніхто не буде любити Сонце здіймається вище й вище Вранішні відблиски на медалі І тебе, що тримало тебе раніше Буде тримати тебе надалі! Той, хто мовчить, і той, хто говорить Простір над нами високий і хворий Простір не має лишатись тривожним Любов це те, що сталося з кожним! Згадай всіх тих, що тебе просили Всіх тих, кому говорив: До побачення! Всіх, хто давав тобі радості й сили Хто має для тебе вагу і значення! Згадай всіх тих, кому нині тяжко Для кого час зупинився, як серце Зроби перед виходом останню затяжку Тобі тепер завжди носити усе це! Всю лють зими й березневії ріки Цю давню потребу лишатись людиною Ми запам'ятаємо все це навіки Нам далі жити всією Україною! З ночі лишається небо темне Йде війна, виростають діти! І любиш їх, тому що крім тебе Їх тут ніхто не буде любити! Ранкова збивка теплого серця Нічного неба, дерево рити Наше повітря нам дається Щоби дихати і говорити! З ночі лишається небо темне Йде війна, виростають діти! І любиш їх, тому що крім тебе Їх тут ніхто не буде любити Сонце здіймається вище й вище Вранішні відблиски на медалі І тебе, що тримало тебе раніше Буде тримати тебе надалі!