Один в каное У мене немає дому

Справа в тому Що в мене немає дому І за правилом доброго тону Як за правилом доброго ременя Я згадаю з якого я племені Пригадаю з якого міста Я чекаю на своє Греммі В мене просто нема де сісти Написати свою промову: У мене немає дому У мене немає дому У мене немає дому А люди такі, люди такі всоте За день в свої бетонні соти! А де їм ше ховатись, сохнути Людям першого, другого сорту? А люди такі, люди такі сотнями В тандемі зі своїми висотками З третього, сьомого герцами-герцами Сповнюють все сенсами-сенсами Справа в тому Що у мене немає дому Тепер я ніколи й нічого нікому Ти перший з ким ділю свою колу І більше... Але врешті, а втім Якби в мене був дім Я б лишила його на людей, на котів Я б пошила усіх, я не люблю кутів! А люди такі, люди такі всоте За день в свої бетонні соти! А де їм ше ховатись, сохнути Людям першого, другого сорту? А люди такі, люди такі сотнями В тандемі зі своїми висотками З третього, сьомого герцами-герцами Сповнюють все сенсами-сенсами Люди такі... Ми люди такі Ми люди такі... Ми люди такі Люди такі... Ми люди