MamaRika, DOVI, Достатньо

По-перше, я в тебе по вуха востаннє По-друге, і першого мені достатньо Ти – квітка, що у небо із землі проростає Жоден не дотягнувся, а я зміг дістати Поки на дворі віхола і град Тебе я у душі сховав Щоб не змогли потрапити в наш храм Сумління та чужі слова І хто хотів поцілить в спину нам Не зміг, бо всі ножі зламав Де віра є і де любов жива Не витримає жоден сплав По-перше, я в тебе по вуха востаннє По-друге, і першого мені достатньо Ти їхав до серця зламаними мостами Жоден не дотягнувся, а ти зміг дістати Я поцілую у відповідь на твої питання Бо знаю лиш одне – я у тебе остання А все інше зникне, наче бульбашки у ванні Крім нас, бо ми у вимірі, що люди звуть коханням Коли навіть на відстані вистоїм Я вмию землю сльозами чистими На тому місті виросте істина І зв'яже обіймами міцно нас По-перше, я в тебе по вуха востаннє По-друге, і першого мені достатньо Ти їхав до серця зламаними мостами Жоден не дотягнувся, а ти зміг дістати