Artem Pivovarov Серце

Мов Мов віддихи полей Мов тихий той клич Переплиски хвиль з теплих берегів До До тебе шлю думи Для тебе – порив Дзвінкої глибини розлученості Німотний літ орлів в блискучі Видно круги у лагоді нічній Німотний літ орлів – то мій порив! Німотний літ орлів в блискучі Видно круги у лагоді нічній Німотний літ орлів – то мій порив! Ти, серце, змучене коханням Журбою і буднями, що злі Терпкими спогадами в погляді Ясніє тінь спокою і Твоє бліде, усміхнене Лице, прозоре, змучене Як серце, змучене коханням До тебе думи шлю Для тебе мій порив Ти, серце, змучене коханням До тебе думи шлю Для тебе мій порив Ти, серце, змучене коханням Ти, серце, змучене коханням