Artem Pivovarov, KOLA Ніч яка місячна
Ніч яка місячна, зоряна, ясная! Видно, хоч голки збирай Вийди, коханая, працею зморена Хоч на хвилиноньку в гай Сядемо вкупочці ми під калиною І над панами я пан! Глянь, моя рибонько Срібною хвилею Стелиться в полі туман Ти не лякайся, що ніженьки босії Вмочиш в холодну росу Я ж тебе, вірную, аж до хатиноньки Сам на руках однесу Ніч яка місячна, зоряна, ясная! Видно, хоч голки збирай Вийди, коханая, працею зморена Хоч на хвилиноньку в гай Небо незміряне всипано зорями Перлами теж під тополями Що то за Божа краса! Грає перлиста роса Ти не лякайся, що ніженьки Вмочиш в холодну росу ти Ти не лякайся, що змерзнеш ти Лебедонько Сядемо вкупочці Ми під калиною І над панами ти Ніч яка місячна, зоряна, ясная! Видно, хоч голки збирай Вийди, коханая, працею зморена Хоч на хвилиноньку в гай
Лирическая композиция «Ночь какая лунная» полна искренности, показывает глубину чувств и передает состояние души влюбленного человека. За основу песни взято стихотворение выдающегося писателя и культурного деятеля Михаила Старицкого «Вызов», строки которого знает каждый украинец. Эта поэзия – одна из жемчужин украинской литературы, которая приобрела новую музыкальную форму в авторском проекте Пивоварова.