Антитіла Люди, як кораблі

Я не твій брат, ти не сестра моя Ніколи не розказуй мені, хто І в чому є винен на нашій землі Люди – як кораблі Кожен пливе, поки хвиля несе І поки глибока вода, а-а! Глибока і темна до самого дна До самого, самого дна На глибині зустрічаються всі Так ніби в морі місця нема, а-а! І труться бортами, аж стогне земля Від зависті, підлості й зла Хтось недоплив, бо йому помогли Набрати повні трюми води, е-ей! Постати героями тої війни Дуже хотіли вони А до берега тихо хвилі несуть Поранені душі живих кораблів А від берега знову в море ідуть Ті, хто вірив і правду знати хотів Наш океан знає більше, ніж ми Секрети всі у нього на дні, е-ей! А ми ходим зверху, великі й малі Люди – як кораблі Гордо пливем, і не вірить ніхто Що ним зацікавилося зло, о-о! І серед вітрів, ми не чуєм щурів Які прогризають нам дно А до берега тихо хвилі несуть Поранені душі живих кораблів А від берега знову в море ідуть Ті, хто вірив і правду знати хотів А до берега тихо хвилі несуть Поранені душі живих кораблів А від берега знову в море ідуть Ті, хто вірив і правду знати хотів