Океан Ельзи Не твоя війна

Бій на світанні, сонце і дим Мало хто знає, що ж буде з ним Що буде завтра в юних думках В когось надія, а в кого – страх Гілля калин похилилося Мама, кому ж ми молилися? Скільки іще забере вона Твоїх дітей, не твоя війна? Стали батьками доньки й сини Все кольорові бачили сни І цілували руки брехні За тихі ночі – віддали дні Гілля калин похилилося Мама, кому ж ми молилися? Скільки іще забере вона Твоїх дітей, не твоя війна? Так було добре, там і колись Там, де без поту і там, де без сліз Тільки не було в тому мети Я так не можу, а як зможеш ти?! Гілля калин похилилося Мама, не тим ми молилися! Скільки іще забере вона Твоїх дітей, не твоя війна? Гілля калин похилилося Мама, кому ж ми молилися? Скільки іще забере вона Твоїх дітей, не твоя війна? Скільки іще забере вона Твоїх дітей