Ани Лорак Скрипочка

Не співай же, скрипочко і не плач Ти душі моєї не розчулиш Струни срібні більше не зазвучать Пальці білі смичок вже забули Я з тобою говорити могла Як з своєю рідною сестрою Про любов, про щастя, про діла Про усе таємне тільки з тобою Знала ти усі мої думки Розуміла всі мої капризи Розділяла радощі і сум Почуттів моїх незаймані репризи Я з тобою більше не поділюсь Всім отим, що зачепило душу Наче струни там і залягло Зазвучало, я ж мовчати мушу Більше, сестро, не співай же, не плач Не розтравлюй душу, прошу, молю Ти мені розрадою була А тепер мовчи, мовчи, мовчи Я з тобою говорити могла Як з своєю рідною сестрою Про любов, про щастя, про діла Про усе таємне тільки з тобою Не плач Скрипочка не плач Не грай, не грай, не грай Не співай же скрипочка і не плач Не співай же скрипочка і не плач Не співай же скрипочка і не плач