Вопли Видоплясова Таємні сфери

Ніч, здимає ніч вгорі вітрила крила Ти мене в таємні сфери заманила мила Чи я сплю, чи це я вже вмираю гадаю Чи то сам я, чи тінь тінь моя Блудить степом, степом зеленим блудить степом Світло, зелене світло струмиться неспинно по всій дорозі космосі То є раптовий спалах чудовий на цій планеті кометі Вірю я, що усе, все буває Немає Лиш мене в тім краю, в тім раю Моя дивна постать – фігура блудить степом Хай не зрадіє останнє світання Моїм рисам, моїм речовинам клітинам Задля тебе, кохана Я позбудусь навічно фізичного тіла ай, мила Я займуся вогнем міжзоряним дощем ненаглядна моя