ROXOLANA сумую циклічно

За тобою скучаю циклічно Це неначе припливи відпливи Може бути, що це психічне Чи кармічне, що теж можливо То живу собі тихо-мирно І про тебе ні сном, ні духом То накотить туга безмірна І накриє туго, глухо То накриє, а то попустить То попустить, то знов накриє То на місці моєму – пустка То на місці пустки – живий я Ну і так воно все гойдає Нефігові такі качелі Чи триватиме так і далі Чи мине? Чи мине все і забуду Чи мене все-таки знову охопить смуток Чи мине все і забуду Чи мене все-таки знову охопить смуток Ти приходиш непрошено У думки мої І хоч ти не запрошений Обійму тебе пошепки Я тебе бачу в кожному Накриває мить Кажуть, все мине Та воно штормить То накриє, а то попустить То попустить, то знов накриє То на місці моєму – пустка То на місці пустки – живий я Не до танцю – мокра підлога Бережусь різкого руху Та триватиме це недовго Чи мeне Чи мине все і забуду Чи мене все-таки знову охопить смуток Чи мине все і забуду Чи мене все-таки знову охопить смуток Знаєш, так буває Що не відчуваєм Чи ми є, чи ми є, чи вже немає Знаєш, так буває Що не відчуваєм Чи ми є, чи ми є, чи вже немає