Оля Цибульська Любов

Ой, казали мені люди, щоб тебе боялася Як глядіть у очі буде, щоб не озиралася Я боялась, не гляділа, міцно упиралася Та дізналась моя мама, що я закохалася Любов... Любов... Любов Та дізналась моя мама, що я закохалася Я посіяла траву, щоби зеленілося Я посіяла свій розум, як з тобою зустрілася Я просила у квіток, щоб не осипалися Я просила не кажи, що з тобою кохалася Любов... Любов... Любов Я просила не кажи, що з тобой кохалася Любов... Любов... Любов Я просила не кажи, що з тобой кохалася Люди пишуть про любов, про любов співається Хто і досі не знайшов – в щасті оступається Я ж тобі її дала до схочу напитися Бачив місяць нашу ніч – буде червонітися Любов... Любов... Любов Бачив місяць нашу ніч – буде червонітися Любов... Любов... Любов Бачив місяць нашу ніч – буде червонітися