Океан Ельзи В небо жене

Ти з моїх губ злизуєш сік Я знов і знов бавлюсь у вчора Як нам, скажи, згладити біль Біль все не йде із шумом мотора Встали рано свої думки Ми між слова ховатимемо шрами Згладжує біль дотик руки Біль, як завжди ходить словами В небо жене, в небо жене, в небо жене Спогади юрбою Не дожене, не дожене, не дожене Вітер нас с тобою Ти з моїх губ злизуєш сіль Я відпустив і завтра і вчора Є тільки мить, за нами мчить Вітер весни із шумом мотора В небо жене, в небо жене, в небо жене Спогади юрбою Не дожене, не дожене, не дожене Вітер нас с тобою В небо жене, в небо жене, в небо жене Спогади юрбою Бо, не дожене, не дожене нас, не дожене Вітер із тобою В небо жене, в небо жене, в небо жене Спогади юрбою Не дожене, не дожене нас, не дожене Вітер із тобою