MONATIK I.V.

Я стільки всього передумав Погоджувався, заперечував Себе з'їв повністю Переживаючи, я пережував себе з кістками Потім виплюнув здається більше аніж в тисячі ночей Ось знову в котрий раз я розумію, що мене ти врятувала Ти і дві коханих, самих рідних, на майбутнє світле натякаючих пари очей У нас покрали плани, мрії, життя, рідні будівлі, позбавили рідних повітря і води І ми з сім'єю живі, слава богу Та взагалі не зрозуміло це життя нас приведе куди Тому прощу тебе, давай ще поживемо Давай ще ну скільки зможем поживемо, так як вміли, ну Давай ми зробимо уcе що в наших силах щоб побачити довгоочікувану перемогу України Давай побачимо дітей весілля, потім онуків, правнуків, ну правда Давай щасливі сльози лити будемо частіше, а не безпорадні Ну дай тебе я пригорну