MAX BARSKIH Двоє

Туман думок за сірими очима Упав вінок шипи на голе тіло В легенях дим; пускаю свої квіти Ми поміж ним, а поміж нами – вітер Знову і знову, я у тобі тону І тихими водами наші руки торкалися Мені так легко з тобою, неначе стрілою у серце І тихими водами наші губи торкалися Твої тримаю долоні, в твоєму полоні немає покою Коли нас тільки двоє, двоє, двоє Нас тільки двоє, двоє, двоє Шукали пульс нічного міста душу Відчути плюс я стіни всі порушу В пустелях дні, ми розбивали скелі Твої вогні мене не відпускали Знову і знову, я у тобі тону І тихими водами наші руки торкалися Мені так легко з тобою, неначе стрілою у серце І тихими водами наші губи торкалися Твої тримаю долоні, в твоєму полоні немає покою Коли нас тільки двоє, двоє, двоє Нас тільки двоє, двоє, двоє І тихими водами наші руки торкалися Мені так легко з тобою, неначе стрілою у серце І тихими водами наші губи торкалися Твої тримаю долоні, в твоєму полоні немає покою Коли нас тільки двоє