Ирина Билык Годі вже

Не тримай, мене більше в долонях, не тримай, не тримай Годі вже, набулась я в полоні, годі вже, годі вже Ще весна але сніг на світанку замете кожне слово і крок Я піду – мало часу до ранку, не згуби мій терновий вінок Приголуб, ти мене поцілунком ще хоч раз, тільки раз Влився біль мій отруєним трунком до кохань і образ Досить вже, через дні, через ночі все мине, наче сни, відлетить Загасити я вогнище хочу, бачиш, попіл за вітром летить Годі вже. Годі вже Пізно вже. Слів твоїх я не чую, годі вже, ти прости В серці – сум але я не жалкую, не тримай, відпусти Хтось мені, мов карання, наврочив на коханні чорніють хрести Я в тобі залишитись не хочу, сил нема, не тримай, відпусти Годі вже. Годі вже. Годі вже. Годі вже. Годі вже. Годі вже Не тримай, мене більше в долонях, не тримай, не тримай Годі вже, набулась я в полоні, годі вже, годі вже Я в тобі залишитись не хочу. Сил нема, не тримай Сил нема, не тримай, відпусти Годі вже. Годі вже. Годі вже. Годі вже. Годі вже