Artem Pivovarov Трiолет

І ти лукавила зо мною! Ах, ангельські слова твої Були лиш облиском брехні! І ти лукавила зо мною! І нетямущому мені Затрули серце гризотою Ті ангельські слова твої І ти лукавила зо мною! Неначе правдою самою Неначе золотом в огні Без скази чищеним, – ох, ні Неначе правдою самою Так в добрі і нещасні дні Я величався все тобою! Мов злотом, чищеним в огні Неначе правдою самою Та під пліною золотою Ховались скази мідяні І цвіт, розцвілий навесні Під пишнотою золотою Крив черв'яка! Ох, чи не в сні Любились щиро ми з тобою? І серце бідне рвесь у мні Що ти злукавила зо мною!