Artem Pivovarov, alyona alyona Люлі-Люлі

Люлі-люлі, люлі Люлі-люлі, люлі Засни, серце, засни Засни, собі живи Люлі-люлі, люлі Люлі-люлі, люлі Засни, серце, засни Засни, собі живи Ходжу-блуджу, навколо шум У місті велико-велико-великому Відкрити би серце своє Та нікому, нікому, нікому Цвіте воно, як Божий рай Потай миру і не вмирає Ні любощам, ні милощам Віри не йме, бо в ньому діра Полиці заставлені фото Забито на диску жорсткому Заповнені в пам'яті соти Та кажуть, що краще одному Ой серденько моє закрите Ой внутрішній мій тихий раю Не будеш ти більше розбите Я тебе закриваю А люди навколо блукають самотні Люди не знають, а що буде потім Ховають себе у рутині й роботі Затихли серця, хоча щастя навпроти А людям заповнити би порожнечу Зібрати докупи розкидані речі Бо серце у грудях мов глечик у печі Давить, і давить, і давить, і давить, і давить на плечі Люлі-люлі, люлі Люлі-люлі, люлі Засни, серце, засни Засни, собі живи Люлі-люлі, люлі Люлі-люлі, люлі Засни, серце, засни Засни, собі живи Люлі-люлі, люлі Люлі-люлі, люлі Якої треба в світі награди? Багатство або верх над ворогом? Люлі-люлі, люлі Люлі-люлі, люлі Діти тільки ганяються за такими цяцьками А хто хоть раз заглянув через край світу, той іншого блага бажає