Антитіла Колискова

У суєті рухів Сірих машин звуків Я підніму руки Я вище за них Зі свого віконця Ангела-охоронця Прошу в лице сонця З дитинства так звик Ситий від фальші Хочу втекти Змити все зайве І далі йти! Не розгубити І донести Чесні мотиви Чесні думки По м'язам і жилам Бетонного тіла Коли ти внизу І сил вже нема – Згадай, хто ми є Згадай ці слова! Ми – чаша надій Ми – неба вода Ми – зерна землі Ми – символ життя! У суєті рухів Сірих машин звуків Я піднімав руки Я був вище за них Місто мене чуло Місто моїм було І до землі гнуло Але я не стих! Але я не стих! Але я не стих! Але я не стих! Коли ти внизу І сил вже нема – Згадай, хто ми є Згадай ці слова! Ми – чаша надій Ми – неба вода Ми – зерна землі Ми – символ життя!