Анна Трінчер Треш

Я знову себе запитаю Чи була я тоді права Коли зібрала всі речі І просто пішла Я знову себе запитаю Куди поділося все Що було тоді поміж нами Куди це все вітер несе? І нібито розум каже Це все несерйозно Там тільки грози І мрії розбиті Як скло на підлозі Але, не мала Я знаю, дістану до дна І пляшка вина на підвіконні Знов самотній погляд з вікна У серці багато пожеж А за ними кортеж із емоцій І у тебе теж Авжеж І як ти назвеш це Абсурд чи кохання без меж? А я би назвала це треш Авжеж А, треба було сказати собі Придивись Ти бачиш його наскрізь Він у твоєму житті просто гість І лила ти сльози дарма Виправдань тобі нема Бо між вами двома була Просто пряма на зліт А ми крила ламали Фразами гострими Якщо літали, то лоу-костами Такі зараз роздуми І саме тому з'явилася ця пісня Бо тоді розділився світ на До і після Кожен із нас помилився У серці багато пожеж А за ними кортеж із емоцій І у тебе теж Авжеж І як ти назвеш це Абсурд чи кохання без меж? А я би назвала це треш Авжеж І як ти назвеш це Абсурд чи кохання без меж? А я би назвала це треш Авжеж Абсурд чи кохання без меж? А я би назвала це треш Авжеж І як ти назвеш це Абсурд чи кохання без меж? А я би назвала це треш Авжеж